Археологічні розкопки пам’ятки проводилися у травні-червні 2007 р. на підставі Відкритого листа № 123/0859 від 17 квітня 2007 р. (форма № 4(2)) та Дозволів Міністерства культури і туризму України № 22-167/07 та № 22-168/07 від 11 травня 2007 року, виданих на ім’я м.н.с. відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України М.В. Квітницького.

gotun_200х256
Ігор Анатолійович Готун

Загальними організаційними питаннями (щодо фінансування робіт, термінів та етапів їхнього виконання) опікувався начальник Північної експедиції І.А. Готун. Ним же проведено науковий пошук, підготовка та створення наукової історичної довідки щодо історії та етапів вивчення території давнього Василева, котра включена до звіту. До складу робочої групи по дослідженню пам’ятки крім керівника робіт — М.В. Квітницького, увійшли наукові співробітники експедиції — А.В. Петраускас, О.В. Коваль та В.Ю. Непомнящих. Консультаційну допомогу надавав завідувач відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України -д.і.н., професор, член-кореспондент ІА НАНУ О.П. Моця. На роботах по зняттю культурних нашарувань працювали робітники надані (згідно з умовами Договору) замовником робіт. Перед науковим вивченням, територія дитинця була розбита на сітку квадратів (розкопів) 10×10м, орієнтованих по лінії північ-південь. З півдня на північ квадрати 10×10 м отримали нумерацію літерами українського алфавіту а, в свою чергу, з заходу на схід — арабськими цифрами. Відповідно описаній схемі, була проведена внутрішня розмітка, квадратами 2×2 м, кожного з розкопів (квадратів) розміром 10×10 м. Повномасштабні наукові роботи по вивченню культурних шарів пам’ятки проводилися в межах розкопу 175. На іншій площі, близько 100 м, розкопи В/4-174, після зняття верхнього шару побутового та будівельного сміття відзначено відсутність будь-якого культурного шару та об’єктів.

04
Вигляд валу дитинця з боку вала посаду

Масові знахідки бралися по квадратах і по пластах, індивідуальні — з інструментальною фіксацією. Масовий матеріал із заповнень об’єктів фіксувався загалом, індивідуальний з площі розкопу та об’єктів — залізні гвіздки і предмети що не визначались, XVП-XVШ ст. бралися загалом, інші вироби давньоруського та пізньосередньовічного часу — з інструментальною фіксацією. До колекції масового та індивідуального матеріалу включалися всі знахідки, що характеризують культурно-історичні епохи, репрезентовані на пам’ятці, оскільки спорадичність попередніх досліджень і розпорошеність археологічних колекцій за роки археологічного вивчення літописного Василева не дозволяють на сьогодні за сукупністю всієї археологічної джерельної бази наочно уявити всю складність пам’ятки. Загалом, з розкопок походить 819 одиниць масового матеріалу (кераміка), 106 — індивідуальних (гвіздки, скло, ножі, пряслиця, прикраси, елементи озброєння тощо) та 10 віднесених до розділу нумізматичних, з них 7 — монети, 3 — ґудзики XIX ст. Матеріали до створення музею в м. Василькові передані на зберігання до наукових фондів Інституту археології НАН України.

Об’єкти описувались та фіксувались графічним і фотографічним засобами: пляма заповнення, розріз чи стратиграфічна бровка та об’єкт після вибирання заповнення, а також при необхідності — додаткові елементи (як і особливостей залягання матеріалу в культурному шарі, так і додаткові елементи пов’язані з заповненням об’єктів). Кожен об’єкт в послідовності виявлення та фіксації в межах розкопів, незалежно від функціональної інтерпретації, отримував свій порядковий номер.

Культурні нашарування розбирались вручну за допомогою штикових та совкових лопат, із застосуванням при необхідності дрібного інвентарю — садових совочків, великих та малих щіток, ножів. Для переміщення відвалів і

зняття верхнього шару підсипки побутового та будівельного сміття над культурними нашаруваннями пам’ятки використовувався екскаватор, наданий згідно з умовами договору замовником робіт.

Фотофіксація етапів польових робіт здійснювалась М.В. Квітницьким. Ним же виконано і креслярські роботи, результати яких включено до Звіту. Графічні ілюстрації підготовані М.В. Квітницьким, В.Ю. Непомнящих К.О. Моцею, та О.В. Оногдою (кераміка 2-ї пол. ХІІІ — поч. XVII ст.). Опрацювання матеріалів розкопок велось М.В. Квітницьким, В.Ю. Непомнящих та К.О. Моцею. Окремо були опрацьовані матеріали другої половини ХІІІ — початку XVII ст. аспіранткою Національного університету «Києво-Могилянська академія» О.В. Оногдою.

Після зняття за допомогою землерийної техніки верхнього шару будівельного та побутового сміття, залишеного на місці колишніх будівель дитячої інфекційної лікарні, були з’ясовані певні особливості культурних нашарувань.

В межах розкопу В/4 та частково по лінії квадратів А-Б, розкопу Г/4, культурний шар не зберігся. Відразу під шаром сміття товщиною 0,2-0,5 м розташований щільний материковий суглинок жовто-помаранчевого кольору. При зачистці давніх об’єктів не виявлено. В материковому суглинку траплялися вдавлені уламки цегли і сміття ХІХ-ХХ ст. В шарі змішаного зі сміттям ґрунту фіксувалися поодинокі кістки тварин і фрагменти кераміки ХП-ХШ та XVII— XVIII ст., що, на нашу думку, не несли будь-якої цінної наукової інформації.

Більш інформативним виявився розкоп 175, де відносно задовільно зберігся культурний шар та давні об’єкти. При дослідженнях означеної частини дитинця були виявлені матеріали, що відносилися до доби бронзи, раннього залізного віку, давньоруського, пізньосередньовічного та нового часу. Зупинимось на характеристиці досліджених об’єктів.

Об’єкт №1 — стовпова яма, виявлена в кв. А/2. Пляма заповнення круглої форми, діаметром 0,3 м, зафіксована на рівні 0,3 м від сучасної денної поверхні. Стінки прямі, дно рівне розташоване на рівні 0,46 м від денної поверхні. При вибиранні заповнення, складеного чорним, змішаним з чорноземом суглинком, знахідок не виявлено.

Об’єкт №2 — стовпова яма, виявлена в кв. А/2. Пляма заповнення круглої форми, діаметром 0,3 м, зафіксована на рівні 0,3 м від сучасної денної поверхні. Стінки прямі, дно рівне розташоване на рівні 0,44 м від денної поверхні. При вибиранні заповнення, складеного чорним, змішаним з чорноземом суглинком, знахідок не виявлено.

Об’єкт №3 — стовпова яма, виявлена в кв. В/1. Пляма заповнення круглої форми, діаметром 0,36 м, зафіксована на рівні 0,3 м від сучасної денної поверхні. Стінки прямі, дно рівне розташоване на рівні 0,5 м від денної поверхні. При вибиранні заповнення, складеного чорним, змішаним з чорноземом суглинком, знахідок не виявлено.

Об’єкт №4 — стовпова яма, виявлена в кв. 171. Пляма заповнення круглої форми, діаметром 0,3 м, зафіксована на рівні 0,25 м від сучасної денної поверхні. Південний край об’єкту зруйнований цегляною опорою-фундаментом колишньої будівлі лікарні. Стінки прямі, трохи звужувалися до рівного дна, розташованого на рівні 0,33 м від денної поверхні. При вибиранні заповнення, складеного чорним, змішаним з чорноземом суглинком, знахідок не виявлено.

Об’єкт №5 — господарська яма, виявлена в кв. В/2. Пляма заповнення овальної форми, розміром 0,7×0,52 м, орієнтована по лінії південний схід — північний захід, зафіксована на рівні 0,3 м від денної поверхні. Стінки похилі, зі звуженням до дна, розташованого на глибині 0,6 м. Дно нерівне зі слабо вираженим заглибленням посередині. При вибиранні заповнення, складеного чорним, змішаним з чорноземом суглинком, виявлено 1 залізну оковку від глиняної чи дерев’яної посудини, 15 фрагментів стінок, денець та вінець гончарного посуду ХІІ-ХІП ст., один уламок кременю та дві кістки тварин.

Об’єкт №6 — стовпова яма, виявлена в кв. В/З. Пляма заповнення круглої форми, діаметром 0,2 м, зафіксована на рівні 0,4 м від сучасної денної поверхні. Стінки прямі з плавним переходом до рівного дна, що розташовувалось на глибині 0,65 м від денної поверхні. При вибиранні заповнення, складеного чорним, змішаним з чорноземом суглинком, знахідок не виявлено.

Об’єкт №7 — стовпова яма, виявлена в кв. Б-В/3. Пляма заповнення круглої форми, діаметром 0,3 м, зафіксована на рівні 0,6 м від сучасної денної поверхні. Стінки прямі з плавним переходом до рівного дна, розташованого на глибині 0,7 м від денної поверхні. При вибиранні заповнення, складеного чорним, змішаним з чорноземом попелом, дрібними вугликами та суглинком, знахідок не виявлено.

Об’єкт №8 — житлова споруда XVIII ст. і частина приміщення XII ст., що наклалися одна на одну. При вивченні південно-східної частини розкопу на глибині 0,7-0,75 м від сучасної поверхні, вздовж південної та східної стінок розкопу, було зафіксовано пляму заповнення нерівної конфігурації. Розміри в східній частині складали 4,3х3,4 м, в південній 5×1 м. Більша частина плями краями заходила у бровки розкопу. При вибиранні верхнього горизонту об’єкту, до глибини 0,8-0,9 м заповнення складалося з м’якого чорнозему, сильно насиченого попелом та вугіллям. Матеріал був представлений переважно чорною та сірою задимленою керамікою XVП-XVШ ст., фрагментами гутного скла та різночасовими індивідуальними знахідками — свинцевими кулями, монетами XГV-XVШ ст., гвіздками тощо. Знахідки, що датувалися періодом XГV-XVШ ст. фіксувалися виключно до глибини 0,8-0,85 м. На означеному рівні в межах розкопу знаходилося заглиблене на 10-15 см в материк дно частини споруди пізньосередньовічного часу підвальної форми, розміром 4,3х3,4 м. В нижній частині заповнення житлової споруди XVIII ст. простежено долівку, вимощену шаром змішаного з піском листовидного суглинку товщиною 4-6 см, що досить добре читалася в розрізі східної та південної бровок розкопу. У верхньому горизонті та культурному шарі, пов’язаному з заповненням об’єкту пізньосередньовічного часу, знайдено 260 фрагментів кераміки (уламки посудин та кахлів) XVП-XVШ ст., 5 фрагментів скляних посудин, дві залізні : скоби для навісного замка та 11 цвяхів XVП-XVШ ст. з оваловидною шляпкою. Нижче розташовувалася частина, заповнена щільним чорноземом, змішаним з суглинком, що вздовж східної стінки сягало в довжину 4,3 м при ширині 1,3-2 м, а вздовж південної стінки — 8,5 м при ширині 1м. При вибиранні заповнення виявлено вінце горщика Х-ХІ ст., 163 уламків кераміки ХІІ-ХІП ст., в тому числі розвал цілої посудини, 2 шматки залізних конкрецій (шлаків), наконечник стріли, уламок леза шаблі, 5 цвяхів, фрагмент бубонця та скляна намистина ХІІ-ХІІІ ст. Відзначено насиченість прошарку заповнення деревним вугіллям. Дно об’єкту нерівне, найглибша точка фіксації 1,9 м, з північного та західного боків підняте, утворює сходинки висотою 0,2 та 0,3 м. Частково по дну об’єкта простежувалися плями прокалу помаранчевого кольору, що утворилися під дією високої температури. По дну простежено чотири овальні стовпові ями розмірами 0,3—0,4 х 0,25-0,3 м та плями заповнення ям великого розміру, що більшою частиною заходили в бровки розколу. В зв’язку з тим, що об’єкт потребував повного розкриття для вивчення, означені частини котловану споруди не вибиралися. З об’єкта також походили фрагменти печини, 51 кістка тварин та 1 уламок овруцького рожевого пірофілітового сланцю.

Очевидним є той факт, що давньоруський та пізньосередньовічний горизонти об’єкта свідчать про загибель споруди ХП—ХШ та ХУП-ХУПІ ст. у вогнищі, не виключено, внаслідок військових дій, на що вказують знахідки деформованих від ударів та під дією вогню свинцевих куль ХУП-ХУПІ ст. у середньовічному горизонті заповнення та наконечник стріли і уламок леза шаблі ХП—ХШ ст. у давньоруському горизонті заповнення.

Об’єкт №9 — стовпова яма, виявлена в кв. В/1. Пляма заповнення круглої форми, діаметром 0,3 м, зафіксована на рівні 0,3 м від сучасної денної поверхні. Стінки прямі з плавним переходом до рівного дна, розташованого на глибині 0,55 м від денної поверхні. При вибиранні заповнення, складеного чорним, змішаним з чорноземом суглинком, знахідок не виявлено.

Об’єкт №10 — яма (для виробничої діяльності) виявлена в кв. А-Б/1. Пляма заповнення овальної форми, розміром 1,3х1,2 м, орієнтована по лінії за- хід-схід, зафіксована на рівні 0,4 м від денної поверхні поруч з опорним цегляним фундаментним блоком. Стінки слабо похилі зі звуженням до дна, виявленого на позначці 1,3 м від поверхні. Дно нерівне з невеликим підвищенням по центру. З південного краю ями розташований уступ шириною 0,2—0,25 м. Верхня частина заповнення була зіпсована дном комунікаційної траншеї та фундаментним цегляним стовпчиком. При вибиранні заповнення, складеного змішаним світло-сірим та коричневим суглинком, у верхній частині знайдено 12 фрагментів від посудин ХУП—ХУШ ст., один ХШ—ХГУ ст., у нижній виявлено 46 уламків посудин ХП—ХШ ст. Крім цього, з нижньої частини заповнення походить 1 наконечник стріли, 4 уламки кременю та 4 кістки тварин.

Об’єкт №11 — стовпова яма, виявлена в розкопі 175, кв. Б/З. Пляма заповнення круглої форми, діаметром 0,15м, зафіксована на рівні 0,5м від сучасної денної поверхні. Стінки похилі, сходяться на конус до дна, розташованого на глибині 0,75м від денної поверхні. При вибиранні заповнення, складеного чорним, змішаним з чорноземом суглинком, знахідок не виявлено.

Об’єкт №12 — стовпова яма, виявлена в кв. Б/1—2. Пляма заповнення круг-лої форми, діаметром 0,35 м, зафіксована на рівні 0,3 м від сучасної денної по-верхні в межах північно-східного краю об’єкта №10. Стінки прямі, дно рівне, розташоване на глибині 0,6 м від денної поверхні. При вибиранні заповнення, складеного чорним, змішаним з чорноземом суглинком, знахідок не виявлено.

Відносно загальної характеристики культурного шару розколу зауважимо, що до бронзового віку, напевно, належить знахідка двох крем’яних скребачок та кременевий уламок. Зі скіфським часом можна пов’язати бронзову панцир-

ну платівку, знайдену в материковому лесовидному суглинку. З площі розколу також походять два фрагменти стінок ліпних посудин періоду бронзи — ран¬нього залізного віку з домішкою в глиняному тісті дресви та піску.

Найбільше в культурному шарі представлені цілі та фрагментовані речі давньоруського, пізньосередньовічного і нового періодів. Загалом, з розкопу, без врахування матеріалу з заповнень об’єктів, походить 51 фрагмент кераміки ХІІ-ХІП ст., 1 фрагмент XIII — XV ст., 2 уламки ХІУ-ХУ ст. та 119 фрагментів ; кераміки ХУП-ХУШ ст. Гвіздки XII — XIII ст. з площі розкопу представлені 14 екземплярами, ще 30 штук відносяться до XVП-XVШ ст. Варто згадати знахідки 4 фрагментів скляних посудин XVП-XVШ ст. та фрагмент скляного браслету ХІІ-ХІП ст. З розкопу походять взуттєві та кінська підківки XVП-XVШ ст., 5 металевих скоб XVП-XVШ ст. для кріплення навісних замків та 1 для кріплення дерев’яних деталей, з них дві скоби для кріплення навісного замка пов’язані з об’єктом 8. В культурному шарі знайдено 2 наконечники стріл ХІІ-ХІП ст. ще 2 походить з заповнень об’єкта 8 і об’єкта 10. Крім цього, виявлено 1 предмет у вигляді лопатки з черешком, що, очевидно, пов’язаний з пізньосередньовічним етапом існування дитинця. З культурного шару походять знахідки ножа, ліровидної пряжки, двох пряслиць з рожевого овруцького пірофіліту, ґудзик, бубонець, металеві знаряддя праці та оковки на дерев’яний чи глиняний посуд ХІ-ХІІІ ст. Особливий інтерес становить частина виготовленого на гарному верстаті кістяного руків’я, що може бути датованим XП-XVШ ст.

З XVII — початком XIX ст., пов’язані виявлені в розкопі Г/5 фрагмент гризла вудил, монети та три ґудзики, один з яких має високохудожнє зображення профілю російського імператора Олександра II.

Роботи 2007 р. показали значну перспективу та необхідність подальшого наукового вивчення дитинця літописного міста-фортеці Василькова. Дослідження 2007 р. викликали значний резонанс та інтерес з боку громадськості міста, особливо його юних мешканців. Розкриття давніх нашарувань широкою площею дало можливість виявити досить цікаву частину планування території дитинця за давньоруської доби. Отже, черговий етап продовження співпраці між міськрадою і краєзнавцями міста, з одного боку, та Інститутом археології НАН України, з іншого, може вважатися успішним.

Керівник робіт М.В. Квітницький

Начальник експедиції  І.А. Готун

Наукові співробітники: А.В. Петраускас

О.В.Коваль В.Ю. Непомнящих