Беатріче Флоріанівна Ліва

«Поки я працюю, поки я живу», — це життєве кредо видатної майстрині, педагога з великої літери, мешканки Василькова Беатріче Флоріанівни Ліви. Італійка за походженням, Беатріче Флоріанівна, народилася 22 червня 1917 року. В Україну потрапила разом з батьками-революціонерами. 1922 року батьки захворіли на «іспанку» та померли, а Біотриче Флоріанівна потрапила до Полтавського дитячого будинку. У сиротинці вона була недовго: чудову дівчинку з кучерявим волоссям та великими чорними очима всиновлюють українці з Полтави на прізвище Ліві, залишивши їй справжні ім’я та по-батькові.
У 1936 році юна дівчина отримала спеціальність «медична сестра», захопилася збиранням і вивченням скарбів української народної вишивки. Для того, щоб удосконалити техніку, у 1938 році закінчила у Полтаві спеціальні курси.

В роки Великої Вітчизняної війни працювала у військовому госпіталі у Полтаві. Чоловік не повернувся з фронту — загинув. У повоєнні роки доля її зводить з лікарем Олексієм Зубенком, з яким вони переїжджають до міста Василькова Київської області. Згодом Беатричче Флоріанівна закінчує у Києві педагогічні курси за спеціальністю «вчитель трудового навчання».
У Василькові вона влаштовується до середньої школи №1. З 1967 року і до останніх років майстриня працювала у Васильківської середньої школи № 6. Своє вміння та майстерність Ліва Б.Ф. втілювала у роботі гуртка «Художня вишивка» Палацу піонерів та школярів Київської області (нині Центр дитячої та юнацької творчості м. Васильків). «Золотими» називали руки васильківських школярок на обласних, республіканських, всесоюзних виставках, захоплювалися неповторними експонатами в Болгарії, Японії, Монголії.
Беатріче Флоріанівна Ліва мала 35 років педагогічного стажу. ЇЇ творчі здобутки в галузі популяризаці мистецтва української народної вишивки відмічені на Міжнародній виставці в Монреалі (1985р.), мала звання «Старий вчитель», «Відмінник народної освіти», медаль «За трудову доблесть», 8 грамот Міністерства освіти України, 18 грамот ОЛВНО.

Беатріче Флоріанівна з учнями під час занять

За особливі вагомий вклад в розвиток національної української художньої вишивки та активну участь в громадському житі, вчительці трудового навчання міської середньої школи № 6, народному майстру декоративно-прикладного мистецтва Лівій Беатрічче Флоріанівні рішенням Виконавчого комітету Васильківської ради народних депутатів № 31 від 8 вересня 1994 року було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Василькова», посмертно.

Беатріче Флоріанівна пішла з життя 23 грудня 1993 року, залишивши по собі дивовижне багатство художньо-емоційних рішень української народної вишивки в різноманітних варіантах. Рушники роботи видатної майстрині Васльківщини донині зберігаються у міському краєзнавчому музеї.

текст підготував Олексій Шекера