Жукинський Микола Феофанович

Мій батько Жукинський Микола Феофанович 1908- 2000р.р. народився в селі Западинка, яке давно вже увійшло в межі Василькова. Його батько, а мій дід, селянин Феофан Григорович в двадцяті роки 19 століття був головою комітету бідноти, бо був хоч і бідним, але письменним. Батько закінчив економічний інститут, тепер Київський інститут народного господарства. Як офіцер запасу він на передодні війни був мобілізований на перепідготовку на самій межі з фашистською Німеччиною в Перемишлі.

У нашому театрі Саксаганський

Відкриття клубу було великим святом для аматорів сцени, для всього міста. Драматичний гурток до відкриття підготував п’єсу Карпенка-Карого «Сто тисяч». Роль Бонавентури копача грав корифей українського театру П. К. Саксаганський. Було це в 1926 році. П. К. Саксаганський приїздив до нас ще раз. У п’єсі «Суєта» він зіграв роль Івана. Разом з гуртківцями виступав також М. К. Садовський.

В.В. Корсак. ВЕЛИКИЙ ИСХОД

Я шел и раздумывал. Куда мы идем? Кто отдал приказ об отступлении? Первым городом на нашем пути был небольшой Васильков. Остановимся ли там или пойдем дальше? И если пойдем дальше, то до каких же пор? До Одессы? А если большевики и туда придут? Тогда куда? В море?..

Праведники з міста Василькова

«У ті часи всюди був морок. Здавалося, що й на небесах і на землі всі ворота співчуття закрилися. Вбивця вбивав і євреї помирали, а зовнішній світ або був співучасником або залишався осторонь. Лише у небагатьох вистачило мужності не залишатися байдужими. Ці чоловіки і жінки були уразливими, наляканими, безпорадними - що відрізняло їх від своїх співгромадян? … Читать далее Праведники з міста Василькова

Ехезкель Котик — Мои воспоминания (фрагмент)

Дело шло, и понадобилось получить свидетельство "ремесленника". И сразу после Песах я поехал в Васильков, небольшое местечко Киевской губернии, с письмом от киевского раввина к васильковскому, чтобы тот мне выдал свидетельство. Васильковский раввин был хасидом, местечко состояло из одних хасидов, и хасидский штибл, куда я позже явился, выглядел, как большой бет-ха-мидраш.

Иосиф Руликовский. Восстание Черниговского полка

В. М. Базилевич. Иосиф Руликовский и его воспоминания// "Воспоминания и рассказы деятелей тайных обществ 1820 г.г., М.:Гос. публ. ист. библ. России, 2008, С. 422-425

Знахідка

5 березня 2008 рок в селі Велика Бугаївка під час пересадки жасмину на території земельної ділянки під коріннями кущів в землі було знайдено стародавній ящик, він був старої конструкції розміром 30х40см і висотою 60см з круглою горловиною, закопаний на метр в глибину і був наполовину заповнений зерном. Знахідку знайшов Дрьомов Микола Миколайович на своїй ділянці … Читать далее Знахідка

Семенская Елена Дмитриевна «Воспоминания»

До школы я практически все время была в Василькове. У бабушки и дедушки дом был простой. Не богатый - хата -мазанка, которую лепили все члены семьи, мама рассказывала, как месили ногами глину с навозом ( кизяками она называла) и соломой. Но у нас было очень хорошо. Хата была всегда беленькая и снаружи и внутри, когда я подросла помогала бабушке белить, она меня этому научила.

Блинов С. И. Воспоминания про Васильков

В город Васильков мы приехали в конце 1949 года . В этом городе располагалось Васильковское летно-техническое училище, и это было новое место службы моего отца Блинова Ивана Михайловича. С квартирами было очень плохо, и первые годы мы снимали комнаты в частном секторе. Первая квартира была недалеко от реки Стугна, что было достаточно далеко до места … Читать далее Блинов С. И. Воспоминания про Васильков

МАМИНО ЗЕРКАЛО ГРИГОРИЙ ШЕХТМАН

В нашей родне, никогда не испытывавшей недостатка в чувстве юмора, принято было многим давать какие-нибудь клички. Моя мама шутливое прозвище «Алтычка» получила в ее еще не вполне преклонном возрасте после того, как, вглядываясь как-то в свое изображение в зеркале, выпалила со вздохом: «Шэн ан алтычкы!..» («Вот, уже и старушка!»). Она на нас за это прозвище … Читать далее МАМИНО ЗЕРКАЛО ГРИГОРИЙ ШЕХТМАН