У нашому театрі Саксаганський

Нещодавно по всіх селах і містах пройшли фестивалі самодіяльного мистецтва, присвячені 50-річчю Великого Жовтня. Скільки яскравих народних талантів побачили ми! Мистецтво справді стало народним. І мені згадалися ті часи, коли займатися мистецтвом було не простою справою.

До 1911 року у Василькові ніяка культурно-масова робота не проводилась. З 1911 ж року земство почало створювати деякі гуртки. Зокрема, був драматичний, в якому брав участь і я. П’єси до постановки дозволяв місцевий справник. Цікавим був один випадок, коли ми готували п’єсу під назвою «Хатня революція». Справник так налякався слова «революція», що нізащо не хотів дозволити постановку.

Спеціального будинку для занять тоді не було, ми репетирували і виступали у різних приміщеннях.

01
Колектив Драм -гуртка місто Васильків

Після революції почали думати про будівництво клубу. Щоб зібрати кошти, виступали у різних місцях, а гроші витрачали на будівництво. Багато чим допоміг четвертий держ-шкірзавод, спеціалісти якого склали план, дирекція відпустила матеріали. Приміщення було невеличким, тому через деякий час за допомогою Радянської влади його розширили. Нині це приміщення — районний Будинок культури.

Відкриття клубу було великим святом для аматорів сцени, для всього міста. Драматичний гурток до відкриття підготував п’єсу Карпенка-Карого «Сто тисяч». Роль Бонавентури копача грав корифей українського театру П. К. Саксаганський. Було це в 1926 році. П. К. Саксаганський приїздив до нас ще раз. У п’єсі «Суєта» він зіграв роль Івана. Разом з гуртківцями виступав також М. К. Садовський.

02
На знімку: П. К. Саксаганський серед драм-гуртківців м. Василькова (в центрі). В першому ряду зліва —! автор спогадів Г. М. Дробот, справа поряд з П. Саксаганським, — його дружина Ольга Гаврилівна. Три гуртківці, що сфотографовані у другому ряду зліва, теж члени сім’ї Г. Дробота — дочка Олена, син Костянтин та зять Микола. Далі в другому ряду — Григорій Петрович Левченко (зараз живе у Василькові).Леонід Олексійович Ренський (нині в Києві), Синяк (помер), Крамаренко (місце приживання невідоме), Парубець та Костенко (померли). У першому ряду також сфотографовані: Олена Шинкіна (проживає у Києві)., Марія Литвиненко (васильківчанка) та тодішня завідуюча клубом  (прізвище невідоме).

Члени драматичного гуртка виїздили з п’єсами у села Кодаки, Жорнівка, Путрірка, Погреби, Западинка, В. Бугаївка. Виступали ми і в сусідніх районах. П’єси йшли з великим успіхом і викликали великий інтерес у васильківчан.

Григорій Михайлович ДРОБОТ

#ТГВ по материалам газеты «Шлях Ілліча» від 29.06. 1967 р.

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.